1 winter

У лютому 1944 року Нікополь було звільнено від нацистських військ у ході Нікопольсько-Криворізької наступальної операції - однієї з найскладніших і найкровопролитніших на території України під час Другої світової війни. Бої за місто та навколишні території тривали кілька місяців і стали частиною масштабного наступу на півдні України.

Запеклість протистояння пояснювалась стратегічним значенням Нікопольського марганцевого басейну. Цей ресурс мав вирішальне значення для нацистської військової промисловості, тому окупанти намагалися утримати регіон будь-якою ціною. Місто неодноразово зазнавало руйнувань, а бої супроводжувалися великими втратами з обох сторін.

Восени 1943 року та взимку 1944 року радянські війська кілька разів намагалися прорвати оборону противника. Лише наприкінці січня - на початку лютого 1944 року наступ увінчався успіхом. У ніч з 7 на 8 лютого Нікополь був остаточно звільнений від нацистських військ.

Ціна визволення була надзвичайно високою. У боях за Південь України загинули, були поранені або зникли безвісти сотні тисяч військових. У самому Нікополі загиблі солдати були поховані в братських могилах, а після визволення місто стало важливим тиловим пунктом - тут працювали військові шпиталі, де лікували поранених воїнів.

Пам’ять про загиблих збережена у братських могилах та Меморіалі «Вічної Слави», де спочивають сотні військовослужбовців, які віддали життя під час визволення міста. Ці місця нагадують нам не лише про військову історію, а й про страшну ціну війни для людей і громади.

Сьогодні, згадуючи ці події, ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув у боротьбі з нацизмом, і знову усвідомлюємо: свобода ніколи не дається легко.