01 / ⁰¹

1 winter

Corporate Template

Четвер, 09 жовтня 2025 16:52

Податкова інформує

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Плануєте працювати – укладіть трудовий договір!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Пам’ятка для громадян! Сплачуйте податки правильно: детальний розбір на прикладі майнових податків

Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку

Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:

відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;

заповніть платіжну інструкцію, вказавши:

∙▪власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);

∙▪найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

∙▪суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

∙▪призначення платежу:

- код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

- додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок:

перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
підтвердить платіж.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

Приклад 2. Сплата через касу банку

Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:

власний податковий номер та ПІБ;
найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
призначення платежу:

код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок:

перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.

Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.

РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.

Про нарахування єдиного внеску працівникам, інвалідність яким була встановлена до 01.01.2025 на підставі довідок МСЕК

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (зі змінами) (далі – Постанова № 1338) до введення в дію Закону України від 19 грудня 2024 року № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338 (далі – експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338 (далі – Порядок оцінювання), а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338 (далі – Положення про експертні команди);

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров’я відповідно до Положення про експертну команду.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров’я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров’я закладах охорони здоров’я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров’я закладах охорони здоров’я комунальної форми власності;

оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Відповідно до абзацу одинадцятого п. 3 Постанови № 1338 особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 року, але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

Згідно з п. 53 Порядку оцінювання після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг) щодо встановлення інвалідності, що формується в електронній системі у зв’язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Витяг щодо встановлення інвалідності з прийнятого рішення та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності та підставою для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений Витяг щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1388), або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 1 січня 2025 року.

Враховуючи викладене якщо термін дії довідки МСЕК закінчився, а повторний огляд не пройдено, то до 01.07.2025 щодо такого працівника застосовується ставка єдиного внеску 8,41 відс., починаючи з 01.07.2025 – ставка 22 відсотки.

Якщо працівник пройшов медогляд у 2025 році, що підтверджено Витягом щодо встановлення інвалідності, отриманим відповідно до Постанови № 1338, то застосовується ставка єдиного внеску у розмірі 8,41 відсотків.

Щодо отримання відомостей про джерела/суми доходів, виплачених малолітнім дітям батьками (усиновителями, опікунами, піклувальниками)

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ.

Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також порядок отримання відомостей з Державного реєстру, регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за № 1306/31174 (далі – Положення № 822).

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (прийомними батьками, батьками-вихователями, усиновителем, опікуном) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).

Згідно з п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822).

Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною заявою.

Таким чином, для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу для малолітньої особи (до 14 років), одному із батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителю, опікуну) необхідно звернутися до будь-якого контролюючого органу та подати Заяву за формою № 10ДР. Заява за формою № 10ДР подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків (прийомних батьків, батьків-вихователів, усиновителя, опікуна), та свідоцтва про народження дитини.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку на прибуток підприємств (податок), що підлягає сплаті до бюджету.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим.1 ст. 141 Податкового кодексу України (Кодекс).

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу (п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 Кодексу).

Для резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 Кодексу).

У разі переходу такого платника протягом року на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, наприклад, з II кварталу звітного року, такий платник подає річну Декларацію за 2025 рік, яка складається наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня, у якій окремо відображаються показники як за період перебування резидента Дія Сіті на оподаткуванні податком на прибуток підприємств на загальних підставах (І квартал 2025 року), так і спеціальному режимі оподаткування як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах (ІІ – IV квартал 2025 року).

Платник податку, який в середині року перейшов на оподаткування як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах, у Декларації за податковий (звітний) рік у рядку 01 Декларації зазначає дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, отриманий протягом всього календарного року (з 01 січня по 31 грудня податкового (звітного) року). При цьому у разі якщо річний дохід такого платника за 2025 рік складає більше 40 мільйонів гривень, то такий платник повинен здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування за період перебування на оподаткуванні податком на прибуток підприємств загальних підставах у цьому звітному році тобто у І кварталі на всі різниці, визначені розділом ІІІ Кодексу.

Про порядок укладення трудового договору

Нагадуємо порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Він є однаковим для всіх роботодавців і включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Закликаємо найманих працівників своєчасно укладати трудові договори – оформлені трудові відносини захищають працівника і гарантують соціальні виплати у разі виникнення відповідних обставин.

Платники податку на прибуток відображатимуть безоплатну допомогу у новому додатку до декларації

За звітний 2025 рік платники, які безоплатно надають допомогу неприбутковим організаціям, для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги, подаватимуть декларацію з податку на прибуток підприємств за оновленою формою з додатком БД.

Відповідні зміни до форми податкової декларації набрали чинності з 16 вересня 2025 року.

У новому додатку БД платники зазначатимуть наступну інформацію:

- про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, у тому числі благодійним організаціям,

- про безоплатну допомогу для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Додаток БД передбачає:

- розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) періоду неприбутковим організаціям, при перевищенні якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування;

- уніфіковане відображення операцій з безоплатного надання допомоги, із систематизацією таких операцій відповідно до впливу на об’єкт оподаткування.

Довідково.

Закон України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану»;

наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) із змінами;

наказ Міністерства фінансів України від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611;

лист ДПС від 01.10.2025 № 23636/7/99-00-21-02-01-07, яким надано роз’яснення про основні зміни у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та складання додатку БД (оприлюднений на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2025-rik/79735.html).

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що станом на 26.09.2025 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення (ПЗ) для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.10.0. Цей комплект ПЗ включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2024 по 26.09.2025 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.33.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.33.10.0):

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2025 року № 215:

J0100128 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110328 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110628 – Додаток АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ);

J0111328 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111428 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111528 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111628 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111728 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111828 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112028 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112828 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114428 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114828 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114928 – Додаток МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0115028 – Додаток ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 06.3 ДІЯ);

J0115928 – Додаток ЩАВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 26 ЩАВ);

J0100528 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (виробників сільськогосподарської продукції);

J0150328 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РI до рядка 03 РI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0150628 – Додаток АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ);

J0151328 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151428 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151528 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151628 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151728 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151828 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152028 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152828 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154428 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154828 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154928 – Додаток МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0100928 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (для інститутів спільного інвестування);

J0190328 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0190628 – Додаток АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ);

J0191328 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191428 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191528 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191628 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191728 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191828 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192028 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192828 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194428 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194828 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194928 – Додаток МПЗ-З до додатка МПЗ (рядок 02 МПЗ-З) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0100728 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (фізичної особи – підприємця, у тому числі такої, яка обрала спрощену систему оподаткування, або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність);

F0171528 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171728 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2025 року № 1048 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»:

F/J 1312304 – Таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1412309 – Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1413307 – Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

З метою забезпечення надсилання платнику повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2024 № 404 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2023 року № 535»:

F/J 1409902 – Повідомлення 2 про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Яка адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку провадження господарської діяльності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) встановлено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Надання суб’єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового та транспортних засобів.

Зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, – тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Порушення ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, – тягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, – тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо подання повідомлення за ф. № 20-ОПП юридичною особою, яка встановила сонячну електростанцію

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що з метою проведення податкового контролю платники податків згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Під час надання Повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

У разі, якщо подається інформація про сонячну електростанцію, яка використовується виключно для власних потреб (не для продажу електроенергії), та її використання безпосередньо пов’язане із веденням господарської діяльності, суб’єкту господарювання достатньо повідомити контролюючий орган про об’єкти оподаткування, на території яких вона розташовується.

Отже, у Повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначається інформація про територію та/або приміщення, будівлю, споруду тощо, де встановлена/зберігається сонячна електростанція із обранням відповідного коду для типу об’єкта оподаткування, що найбільше відповідає його функціональному призначенню.

Господарські одиниці розташовані у місті і на території села: чи застосовує ФОП – платник єдиного податку другої – четвертої груп РРО/ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Якщо у ФОПа – платника єдиного податку другої – четвертої групи є господарський об’єкт у місті, то у такому об’єкті РРО та/або ПРРО застосовується на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 265, а у господарському об’єкті на території села, селища відповідно до пільги передбаченої пунктом 1 Переліку, за умови дотримання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), можна проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС, – важливий напрямок роботи податкової служби Дніпропетровщини.

У січні – вересні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 95 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо нарахувань в ІКП – 49 звернень (51,6%);

- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 1 звернень (22,1 %);

- щодо отримання адміністративної послуги – 11 звернень (11,57 %);

- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,1%);

- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 2 звернення (2,1 %);

- проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,1 %);

- щодо роботи ЦОП – 1 звернення (1,1%).

Крім того упродовж січня – вересня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 159 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр», загальна тематика яких:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 55 (34,6%);

- контрольно-перевірочна робота – 30 (18,9%);

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 27 (17,0%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 14 (8,8%);

- податкова заборгованість – 14 (8,8%);

- отримання довідки про доходи – 4 (2,5%);

- податкова знижка – 3 (1,9%);

- інші питання – 12 (7,5%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 53 одиниці (січень – вересень 2024 року – 106 звернень)

Також на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 26 звернень. Загальна тематика цих письмових звернень, стосувалась:

- питань щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 10 звернень (38,5%);

- контрольно-перевірочної роботи – 9 (34,6%);

- отримання чи відмови від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (7,7%);

- отримання довідки про доходи – 2 (7,7%);

- інших питань – 3 (11,5%).

Кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 18 одиниць порівняно з минулим роком(січень – вересень 2024 року – 8 звернень).

Основні напрями безбар’єрності

Безбар’єрність – це про гідність, довіру та повагу.

Фізична безбар’єрність: усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Інформаційна безбар’єрність: люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування; формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу; формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

Цифрова безбар’єрність: усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

Суспільна та громадянська безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

Освітня безбар’єрність: створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

Економічна безбар’єрність: усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

Безбар’єрність: основні поняття

Мета Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (Стратегія) – створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Основні поняття безбар’єрності

Безбар’єрність: загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

Доступність: забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

Інклюзія: процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя.

Які заклади освіти відносяться до вітчизняних з метою отримання податкової знижки за навчання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

- від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» (зі змінами та доповненнями);

- від 06 червня 2024 року № 3788-IX «Про дошкільну освіту» (зі змінами та доповненнями);

- від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» (зі змінами та доповненнями);

- від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту»;

- від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» (зі змінами та доповненнями).

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Відповідно до т.. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої т.. 1 та п. 6 частини першої т.. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями) ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Повідомляємо, що податкову знижку за витратами, зокрема за навчання, понесеними у 2024 році, громадяни мають можливість отримати по 31 грудня 2025 року (включно).

ФОПи, які є роботодавцями, мобілізовані до Збройних Сил України: як сплачувати ПДФО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за контрактом, має найманих працівників і на строк своєї військової служби, на особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе така уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, нараховані та утримані уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою (звільненою з військової служби) самозайнятою особою, у тому числі особою, яка проходила військову службу за контрактом, протягом 180 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені.

Податкова звітність про суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, нараховані та утримані уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб протягом строку військової служби самозайнятої особи, подається демобілізованою самозайнятою особою протягом 150 календарних днів з дня її демобілізації (звільнення з військової служби) у порядку, встановленому Податковим кодексом України (ПКУ), без нарахування штрафних і фінансових санкцій, пені, передбачених ПКУ.

Здійснюєте розрахункові операції – застосування РРО/ПРРО обов’язкове!

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й підтвердженням того, що представники бізнесу працюють відкрито та чесно, а це сьогодні надзвичайно важливо.

Податківцями Дніпропетровщини на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота і відповідні заходи щодо інформування суб’єктів господарювання про вимоги законодавства, які регулюють питання застосування РРО/ПРРО.

Нагадуємо, що, починаючи із 01.01.2022, усі платники єдиного податку другої –четвертої груп при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах, у тому числі і на ринках.

Звертаємо увагу, що РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Якщо суб’єкти господарювання, у тому числі ФОПи – платники єдиного податку другої – четвертої груп, здійснюють роздрібну торгівлю на ринках у розташованих на їх території магазинах, кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу, то під час розрахункових операцій застосування РРО/ПРРО – обов’язкове.

Закликаємо суб’єктів господарювання забезпечити дотримання встановлених правил розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і:

- використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО або розрахункові книжки;

- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;

- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).

Дотримання вимог законодавства дозволить уникнути фінансових санкцій, забезпечить справедливу конкуренцію та захист прав споживачів.

Звернення громадян: результати опрацювання заяв, які надійшли до податкової служби Дніпропетровщини

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні – вересні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 772 звернення громадян, з них – 772 заяви.

Загальна тематика письмових звернень:

- інформування про ухилення від сплати податків – 472 звернення (61,1%);

- податок на майно – 118 звернень (15,3%);

- контрольно-перевірочна робота – 57 звернень (7,4%);

- аграрна політика та земельні відносини – 25 звернень (3,2%);

- єдиний соціальний внесок – 16 звернень (2,1%);

- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 15 звернень (2%)

- інші питання – 69 звернень (8,9%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків у 2025 році збільшилась на 227 одиниць (січень – вересень 2024 – 545 звернень).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

У січні – вересні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 8 особистих прийомів громадян.

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість проведення особистих прийомів у 2025 році збільшилась на 1 одиницю (січень – вересень 2024 – 7 особистих прийомів).

Працювати офіційно – вигідно!

Так, у разі офіційного оформлення працівник отримує заробітну плату регулярно на рівні, не нижчому за мінімальну заробітну плату (МЗП). Тобто місячна зарплата за повністю виконану роботу не може бути менше МЗП (у 2025 році – місячна – 8000 грн чи 48 грн – погодинна).

Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи. Якщо день виплати збігається з вихідними, зарплата виплачується напередодні.

Оформлені трудові відносини гарантують працівнику не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:

- оплачуваними відпустками,

- лікарняними,

- допомогою по вагітності та пологах,

- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.

Крім того, за трудовим законодавством робота у надурочні години та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі.

Закликаємо усіх працювати відповідно до вимог чинного законодавства.

Офіційне оформлення найманих працівників – це свідчення сумлінного виконання роботодавцем своїх зобов’язань: перед державою – щодо сплати податків і зборів; перед працівниками – щодо соціального забезпечення та охорони праці.

Податкова служба Дніпропетровщини: комфортні умови для ведення бізнесу – пріоритет роботи

Сьогодні податкова служба активно застосовує прогресивні методи взаємодії з платниками податків. Комунікації з бізнесом і громадськістю відбуваються і у звичних форматах і за новими формами. Направленість такого спілкування залишається незмінною – підвищення обізнаності суб’єктів господарювання у законодавчих нормах, запобігання порушенням та здійснення діяльності у правовому полі.

На минулому тижні традиційно фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрічались з бізнес-спільнотою регіону під час проведення семінарів, засідань «круглих столів» та зустрічей.

Так, для суб’єктів господарювання м. Кривий Ріг, м. Павлоград та м. Синельникове податківцями організовані семінари. На заходах платників ознайомили з новаціями податкового законодавства, зокрема положеннями Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» – вимогами щодо мінімального розміру заробітної плати у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами, пільгами зі сплати єдиного внеску для самозайнятих осіб, нормами зі сплати ПДВ.

Також, говорили про податкову знижку, інформаційні джерела ГУ ДПС, здійснення листування з податковою службою через Електронний кабінет, правила оподаткування та преференції для ФОПів, які мобілізовані або уклали контракт на проходження військової служби.

Особливу увагу приділили питанням безбар’єрності. І у цьому контексті презентовано роботу Офісу податкових консультантів (Офіс). Акцентовано, що діяльність Офісу направлена на максимальну підтримку представників бізнесу, громадськості і громадян. Консультування платників відбувається у зручному форматі – податківці допомагають у складних випадках, а не лише у стандартних.

На засіданнях «круглих столів», які проведено для платників податків м. Самар та м. Нікополь йшлося про легалізацію заробітних плат; обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю за готівкові кошти, застосовувати РРО/ПРРО; принципи та цілі Національної стратегії доходів до 2030 року (Стратегія) тощо.

Щодо легалізації трудових відносин платникам нагадали, що офіційно оформлений трудовий договір гарантує працівнику не тільки стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист.

Податківці також зазначили, що відповідно до Стратегії діяльність податкової служби спрямована на посилення доброчесності, підвищення рівня довіри громадськості до органів ДПС та створення позитивного іміджу податкової служби.

На зустрічах, що відбулися з суб’єктами господарювання м. Кам’янське та м. Самар, обговорили заходи, які запроваджуються у рамках Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Крім того, фахівці обласної податкової детально зупинились на нормах законодавства, пов’язаних зі сплатою/поверненням платежів. Надали платникам практичні поради щодо правильності сплати податків, зокрема – плати за землю, через мобільні застосунки банків.

Надання податковою службою платникам сервісних послуг – у пріоритеті. Комунікації з суб’єктами господарювання сприяють розвитку партнерських відносин, а відкритий діалог дає розуміння проблем, що виникають у бізнеса під час здійснення ними господарської діяльності. І податкова служба оперативно реагує на потреби кожного, хто сьогодні продовжує працювати і підтримувати нашу економіку.

Програмний РРО від податкової – це просто та зручно

Видача фіскального чеку при кожному розрахунку має стати звичайною нормою для нашого бізнесу

Бізнес, який працює добросовісно, сумлінно та прозоро, створює умови для чесної конкуренції та знаходить повагу споживачів. Кожен, отримавши чек за товар (послугу), може бути впевнений, що він захищений, як покупець.

Окрім того, фіскалізація покликана боротись з «тіньовою економікою», наслідками якої є значні втрати бюджетів країни, а в нинішній ситуації – це ще й недоотримання коштів для зміцнення обороноздатності держави.

Законодавство України зобов’язує суб’єктів господарювання (СГ) використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО (ПРРО) для чесного ведення бізнесу і фіскалізації платежів.

З 01 січня 2022 року СГ (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 1 групи) зобов’язані використовувати належним чином зареєстровану касову техніку, та видавати споживачам розрахункові документи встановленої форми у паперовому або електронному вигляді.

Застосування РРО та ПРРО є обов’язковим, якщо у господарській діяльності як спосіб оплати товарів, робіт послуг приймаються:

- готівкові кошти;

- електронні платіжні засоби;

- замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);

- повернуті товари (ненадані послуги, невиконані роботи).

Що таке програмний РРО?

Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.

Апаратний РРО та ПРРО є тотожними засобами контролю розрахунків за товари, роботи, послуги.

ПРРО – це цифровий аналог касових апаратів.

ДПС України пропонує бізнесу до застосування безоплатне ПРРО, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.

Його встановлюють на комп’ютер, планшет або смартфон.

Після цього касир створює і фіскалізує чеки за допомогою програми.

ПРРО є сучаснішим, мобільнішим, потребує менших витрат на обслуговування та дозволяє видавати, як електронні, так і паперові чеки. Електронні чеки касир надсилає споживачам електронною поштою, в месенджерах та іншими способами. За потреби, СГ може придбати принтер і роздруковувати е-чеки у місцях продажу (надання послуг).

8 легких кроків роботи з ПРРО

Для роботи з ПРРО СГ необхідно здійснити 8 кроків:

Крок 1. Обрати пристрій, на який буде встановлено ПРРО.

На вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ завантажте та встановіть безкоштовне програмне забезпечення ПРРО від ДПС.

Крок 2. Повідомити ДПС про господарську одиницю, де встановлюється ПРРО, як про об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (форма J/F1312006).

Крок 3. Засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F1316605) або декілька заяв – за потреби.

Крок 4. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) для відповідальної особи:

Крок 5. Через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення надіслати повідомлення про надання інформації щодо КЕП щодо осіб (касирів), яким надано право роботи з ПРРО (форма J/F1391802).

Крок 6. Ввести в ПРРО перелік товарів.

Крок 7. Відкрити робочу зміну на ПРРО на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції.

На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.

Крок 8. Закрити робочу зміну на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.

ПРРО у цифрах

Починаючи з 2022 року по 2025 рік станом на 01.09.2025 зареєстровано 66 423 ПРРО. Їх кількість збільшилась майже на 9 тисяч у порівнянні із зареєстрованими ПРРО станом на 01.09.2024.

Протягом 8 місяців поточного року платниками податків зареєстровано 5 860 ПРРО та 52 160 об’єктів оподаткування.

За період 2022 – 2025 років кількість зареєстрованих РРО/ПРРО зросла більше ніж удвічі.

Це результат проведення на постійній основі інформаційно-роз’яснювальної роботи з платниками податків з питань своєчасної та належної реєстрації СГ, порядку застосування та реєстрації РРО/ПРРО, збільшення показників виторгів господарського об’єкта.

Сьогодення диктує чесні правила ведення бізнесу і бізнес ці правила приймає.

Довідково

Керівництва користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha.

Безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання ПРРО, інструкції щодо встановлення та налаштування ПРРО, заповнення форм, форми ПРРО, презентаційні та роз’яснювальні матеріали, запитання суб’єктів господарювання та відповіді на них розміщено на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України у банері «Програмні РРО».

Здійснюєте розрахункові операції – застосування РРО/ПРРО обов’язкове!

Нагадуємо, що, починаючи із 01.01.2022, усі платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах, у тому числі і на ринках.

Звертаємо увагу, що РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

- використовувати лише зареєстровані РРО/ПРРО або розрахункові книжки;

- проводити розрахунки на повну суму вартості товарів або послуг;

- видавати покупцям відповідні розрахункові документи (у паперовій або електронній формі).

Будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах дії воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Звертаємо увагу, що:

- надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції (регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП);

- дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП);

Акцентуємо, що офіційне оформлення трудових відносин – обов’язок і роботодавця, і працівника!

Всі трудові договори, незалежно від форми організації праці, мають бути належним чином оформлені, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення – це ризики. Практика оформлення роботи без офіційного оформлення договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України, ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Які дані будуть відображені у щоденному фіскальному звітному чеку (Z-звіті), сформованому ПРРО через період за час відключення електроенергії, при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, якщо при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» відбулось відключення електроенергії, то у щоденному фіскальному звітному чеку (Z-звіті), сформованому програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) на наступний робочий день або через інший період у кілька днів, буде відображено загальну суму розрахунків за відповідний проміжок часу відключення електроенергії з моменту відкриття робочої зміни, до фактичного її закриття.

Водночас, якщо ПРРО в процесі використання був переведений в режим офлайн, то суб’єкту господарювання (користувачу) забороняється виконувати закриття робочої зміни на інших пристроях.

Порядок заповнення заяви про внесення чергового платежу за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Порядок заповнення заяв щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення Єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовується в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

У разі подання заяви ліцензіата про внесення чергового платежу за надану ліцензію в такій заяві зазначаються:

у пункті 1 «Заява подається до» – найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;

у пункті 2 «Вид заяви» – вид заяви, яку подає ліцензіат (обирається позиція «Внесення чергового платежу за надану ліцензію»);

у пункті 3 «Реквізити заявника / ліцензіата»:

для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ;

для фізичних осіб - підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок із фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, і таких, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України;

для іноземних суб’єктів господарської діяльності – повне найменування нерезидента українською мовою та податковий номер нерезидента на території України, присвоєний відповідним податковим органом під час взяття на облік;

у пункті 4 «Вид ліцензії» – вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;

пункт 5 «Спосіб отримання ліцензії» – не заповнюється;

у пункті 6 «Реєстраційний номер ліцензії» – реєстраційний номер ліцензії;

пункти 7 - 9 – не заповнюються;

у пункті 10 «Інформація про внесення платежу за ліцензію» зазначаються код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за відповідну ліцензію.

Під час накладання кваліфікованого електронного підпису та печатки заявника (за наявності) суб’єкт господарювання засвідчує/підтверджує достовірність інформації, зазначеної в пунктах заяви.

Офіс податкових консультантів: відповідаємо на питання, які цікавлять платників

Звернувшись до Офісу, кожен може отримати консультацію з податкових питань та питань законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи, з урахуванням індивідуальних потреб платника.

Консультації безоплатні та доступні для всіх.

За час роботи до Офісу звернулось понад 300 платників податків.

Їх цікавили, зокрема питання:

- подання податкової звітності;

- вибору системи оподаткування;

- отримання адміністративних послуг;

- нарахування та сплати податкових платежів та єдиного внеску;

- погашення заборгованості;

- реєстрації РРО/ПРРО;

- отримання ліцензій тощо.

Фахівці, задіяні у роботі Офісу, у максимально доступному форматі надають відповіді на запити.

Якісна допомога і у складних випадках – консультуємо відкрито та завжди у правовому полі.

Довідково – режим роботи Офісу податкових консультантів:

понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв,

обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,

субота та неділя – вихідні дні

Попередній запис на прийом – за номером телефону (056) 374 31 18

Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2024 року?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних закладів для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2025 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2024 року платникам не надається.

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань: як надіслати копію платіжного документа через Електронний кабінет?

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами).

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) і подання її до контролюючих органів.

При створенні Заяви у режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.

Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа, відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зі змінами), зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Фізична особа отримала дохід, а податкову декларацію про майновий стан і доходи не подала: нарахування ПДФО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: податкова декларація – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (із змінами).

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент ( п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Якщо платником податків не подано в установлений законом строк Декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки Декларацію.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).

Водночас, згідно частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання Декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).

Таким чином, у разі неподання платником податків в установлений термін Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.

З 16 вересня – зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) доводить до відома, що Міністерством фінансів України наказом від 25.07.2025 № 371 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2025 за № 1205/44611) (далі – Наказ № 371) затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).

Зміни внесено з метою приведення Декларації у відповідність до вимог Закону України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану», який вніс зміни до положень Податкового кодексу України.

Відповідно до Наказу № 371 Декларація доповнюється новим додатком БД для уніфікованого відображення операцій з благодійною допомогою.

Наказ № 371 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.09.2025 № 72.

Чи має право суб’єкт господарювання, який взятий на облік в контролюючому органі, сплачувати податки з розрахункових рахунків, відкритих за кордоном?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, зокрема, Казначейство для відображення в обліку виконання державного бюджету гривневого еквіваленту надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки Казначейства, відкриті в уповноважених банках, та які отримують бюджетні установи України, що функціонують за кордоном, відкриває бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.

Головні управління Казначейства для відображення в обліку виконання місцевих бюджетів гривневого еквівалента надходжень іноземної валюти, що зараховуються на валютні рахунки місцевих фінансових органів, відкриті в уповноважених банках, відкривають бюджетні рахунки за відповідними кодами бюджетної класифікації.

Таким чином, суб’єкт господарювання (у т. ч. нерезидент), який взятий на облік в контролюючому органі, може сплачувати податки з рахунків, відкритих за кордоном.

Офіс податкових консультантів: формат роботи

Звернувшись до Офісу, платники мають можливість отримати змістовну консультацію з податкових питань та питань законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Формат роботи Офісу:

- персоналізовані консультації (не просто відповіді на питання, а стратегічний підхід);

- аналіз документів і фінансових операцій для виявлення ризиків до того, як виникнуть проблеми;

- індивідуальні зустрічі для зручності платників;

- орієнтація на бізнес, ФОПів, громадян, які хочуть вдосконалити податкові процеси, уникнути штрафів, своєчасно сплачувати податки, збори та платежі.

Довідково: Офіс працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

До уваги неприбуткових організацій, які отримують гуманітарну допомогу!

Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються ст. 11 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).

До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»).

Тож питання порядку визнання допомоги гуманітарною та проведення операцій із нею належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).

Зокрема, з питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами (організаціями) знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, який розміщено на сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html.

Як зазначено у роз’ясненні, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша ст. 10 Закону № 996).

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419), та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879), проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Як встановлено п. 4 розділу IV Положення № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 (із змінами).

Частиною другою ст. 14 прим. 1 Закону України від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 671/97-ВР) визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з частиною першою ст. 14 прим. 1 Закону № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Зважаючи на зазначене, в загальному порядку відображення у бухгалтерському обліку неприбуткової організації втрат від псування або знищення майна (у тому числі у вигляді гуманітарної допомоги), що перебуває на балансі такої організації, повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів, за умови проведення обов’язкової інвентаризації, та інших підтверджуючих документів, у тому числі за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

При цьому питання визначення необхідного переліку документів, що підтверджують факт втрати (знищення) майна у вигляді гуманітарної допомоги належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерства фінансів України.

Закон України № 4536: вимоги щодо мінімальної зарплати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним

► Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (Закон України № 4536) (набрав чинності з 01.10.2025, крім окремих норм) оновлено норми Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями):

починаючи з 01 жовтня 2025 року суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним для провадження відповідної діяльності на підставі зазначених ліцензій мають дотримуватись таких вимог:

► розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПа (без найманих працівників), має становити не менше ніж:

▼ 1,5 мінімальних заробітних плат (МЗП) при одночасному дотриманні таких умов для всіх місць роздрібної торгівлі:

- їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

- площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних

▼ 2 МЗП для всіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам

невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії
розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період, починаючи з дня набрання чинності Законом України № 4536.

Зміна місцезнаходження/місця проживання платника податків: зняття з обліку/взяття на облік платника у контролюючих органах

У разі зміни місцезнаходження/місця проживання платника податків внесення змін до облікових даних здійснюється на підставі:

- відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження/місця проживання – для платників податків, відомості щодо яких містяться в ЄДР;

- заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП та № 1-ОПН – для платників податків, для яких законом установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.

Взяття на облік за основним місцем обліку здійснюється у терміни, визначені розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300) (із змінами), а саме:

- у разі зміни контролюючого органу – протягом місяця;

- у разі зміни ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу – у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження/місця проживання суб’єктів господарювання змінюється код території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, у т. ч. якщо така зміна відбулася декілька разів протягом року, платник податків обліковується з ознакою сплати податків і зборів:

- за попереднім місцезнаходженням (відповідно до першої адреси платника, за якою платник перебував на обліку на початок звітного року) – до закінчення поточного бюджетного періоду;

- за новим місцезнаходженням платника податків (відповідно до останньої адреси платника, яка була змінена у звітному році) – з наступного бюджетного періоду.

Меню Електронного кабінету «Листування з ДПС»: особливості формування запиту на отримання ІПК

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) в електронній формі (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати звернення на отримання ІПК (далі – звернення) до відповідного органу ДПС. При формуванні звернення в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету здійснюється вибір та заповнення таких реквізитів:

1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області), до якого надсилається звернення;

2) тип – із списку обирається значення «консультація»;

3) тематика – зазначається тематика звернення платника;

4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;

5) файл – завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.

Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».

У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».

Протягом одного робочого дня після надсилання електронного звернення до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації звернення в органі ДПС, до якого дане звернення направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлений лист (звернення) – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, «відкрита» та «приватна» частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України: звертаємося, повідомляємо

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Нікопольський район)

Read 249 times

More in this category: « Повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та проєкту Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату Нікопольської МТГ до 2030 року (у новій редакції) Розпочато перевірку готовності «Пунктів незламності» у Нікополі до осінньо-зимового періоду, - міський голова Нікополя Олександр Саюк »

Наверх