вулиця Івана Богуна
Іван Федорович Богун (1618-1664 рр.) - видатний український військовий і державний діяч Війська Запорозького - Української Козацької Держави за часів Б.Хмельницького та інших.
Достеменно про походження, дату та місце народження Івана Богуна невідомо.
Його біографія до 1649 року рясніє припущеннями та версіями, жодна з яких не є безсумнівною. За деякими науковими дослідженнями припускається, що він народився у лютому 1664 року в родині дрібного православного шляхтича Федоренка, державця містечка Бубнова, який походив з козацько-шляхетського роду – у книзі «Малороссійский гербовник» описано герб роду Богунів.
У юнацькі та молоді роки Іван Богун, як більшість шляхтичів, здобув хорошу освіту, можливо, у Києво-Могилянському колегіумі або у польському колегіумі, чи, за дослідженнями історика О. Дмитрука, навчався у Берліні, де здобув фах інженера-фортифікатора. Одним із доказів освіченості Богуна є його прекрасний почерк у тих авторських листах та документах, які збереглися до наших днів.
Протягом 40-х років XVII століття вів звичайне для реєстрового козака життя – здійснював наїзди на прикордонні землі московського царату, брав участь у військових походах проти кримських татар, можливо якийсь час перебував на королівській службі в Кодаку.
На початку 1648 року Іван Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького – згідно з «Реєстром Війська Запорозького 1649 року», він значився серед козаків Чигиринського полку. Оцінивши авторитет Богуна серед козаків, організаторські здібності та військовий талант його у 1650 році призначили кальницьким полковником. У боях під Вінницею в березні 1651 року проти польського війська, яке взяло місто в облогу, він вперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєначальника. Козаки не тільки вистояли, а й змусили поляків відступити, залишивши весь свій обоз та спорядження. Переслідуючи загони Речі Посполитої, полк Богуна штурмом взяв Кам'янець-Подільський (29 квітня – 1 травня 1651 року), а в середині травня оволодів Корцем.
Іван Богун відіграв значну роль у битві під Берестечком влітку 1651 року. Але ситуація змінилася 30 червня, коли військо Ісляма III Ґерая – кримського союзника козаків, під тиском військ Речі Посполитої панічно вдалося до втечі. Хмельницький, разом із писарем Іваном Виговським і чотирма охоронцями, подався за татарами аби повернути їх назад. Проте зробити цього йому не вдалося, більше того, татари взяли його в полон. 10 липня вінницький полковник Іван Богун був обраний новим гетьманом і врятував козацьке військо від повного разгрому.
У 1653 році Богун разом із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавське князівство, де розгромив армію Георгіци та його союзників. Протягом 1654–1655 років кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти польської армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині. У 1655 році він керував обороною Умані і вписав ще одну героїчну сторінку в історії визвольної війни. Того ж року полк Богуна зумів зняти облогу поляків з містечка Охматів.
У 1654 році Іван Богун був у числі противників курсу Богдана Хмельницького на союз із Московським царством. Він, разом з Іваном Сірком, Петром Дорошенком та іншими, виступав проти підписання Переяславської угоди, відмовився присягати московському цареві і згодом очолив антимосковську старшинську опозицію. Як писав до польського короля коронний обозний Анджей Потоцький, Іван Богун з тих козаків, для яких «найвища державна рація – щоб не бути ні під вашою, королівською, милістю, ані під царем».
